Вобензим чи Флогензим що краще?

діючі речовини: 1 таблетка кишковорозчинна містить: панкреатин — 300 Прот. од. (100 мг); папаїн — 90 FІР-Од. (18 мг); бромелаїн — 225 FІР-Од. (45 мг); триацилгліцеролліпаза — 34 FІР-Од. (10 мг); амілаза — 50 FІР-Од. (10 мг); трипсин — 360 FІР-Од. (12 мг); хімотрипсин — 300 FІР-Од. (0,75 мг); рутозид — 50 мг;

допоміжні речовини: лактози, моногідрат; крохмаль прежелатинізований; магнію стеарат; кислота стеаринова; кремнію діоксид колоїдний безводний; тальк;

плівкова оболонка таблетки: плівкове покриття: кислота метакрилова — метилметакрилат сополімер (1:1), натрію лаурилсульфат; тальк, макрогол 6000, триетилцитрат, кислота стеаринова; кольорове покриття: гіпромелоза, гідроксипропілцелюлоза, целюлоза мікрокристалічна, гліцерин, тальк, титану діоксид (Е 171), жовто-оранжевий S (Е 110), понсо 4R (Е 124).

діючі речовини: 1 таблетка містить бромелаїну 90 мг, трипсину 48 мг, рутину 100 мг;

допоміжні речовини: лактози, моногідрат; крохмаль кукурудзяний, магнію стеарат, кислота стеаринова, кремнію діоксид колоїдний безводний, тальк, поліетиленгліколь 6000; еудрагіт L 12,5; триетилцитрат; ванілін.

Таблетки кишковорозчинні.

Основні фізико-хімічні властивості: оранжево-червоні, круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Таблетки, вкриті оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: круглі, двоопуклі таблетки з однорідним покриттям, без боріздок, зеленувато-жовтого кольору з характерним запахом.

Засоби, що застосовують при патології опорно-рухового апарату. Ферменти. Трипсин, комбінації.

Код АТХ М09А В.

Засоби, що застосовуються при патології опорно-рухового апарату. Ферменти. Трипсин, комбінації.

Код АТХ M09A B52.

Фармакодинаміка.

Протизапальний ефект

Суміш компонентів Вобензиму, а також окремі його ферменти — бромелаїн, папаїн, трипсин, хімотрипсин і панкреатин — зменшують набряки запального походження та набряки, спричинені травмами (спорт, хірургія). Вони допомагають розщеплювати білки плазми, що проникають в інтерстицій під час гострого запалення, і сприяють виведенню продуктів розщеплення. Це стосується також медіаторів запалення, таких як, наприклад, брадикінін, які ефективніше деполімеризуються та виводяться.

Протинабряковий ефект

Запальний набряк, який виник внаслідок вимивання білків і відкладення фібрину, швидше зменшується і усувається. Одночасно оновлюється порушена мікроциркуляція, забезпечується усунення продуктів запалення та надходження достатньої кількості кисню та поживних речовин. На протинабряковий ефект також впливає зниження онкотичного тиску через розщеплення макромолекулярних речовин у позаклітинному просторі та поліпшення реологічних властивостей крові.

Фібринолітичний та ліполітичний ефект

Вобензим викликає активацію фібринолізу шляхом активації плазміногену, деполімеризації та зміни якості фібринової мережі, розчиняє мікротромби, відкриває фізіологічні канали дренажу, зменшує в’язкість крові, зберігаючи гематокрит (покращує реологію крові та кровопостачання) і знижує рівень холестерину та тригліцеридів.

Імуномодулюючий ефект

У ряді імунопатологічних процесів головну роль відіграють так звані патогенні імунні комплекси. Високі концентрації імунних комплексів призводять до блокування функції фагоцитів. Комбіновані ферментні препарати можуть покращити кліренс імунних комплексів за рахунок підвищення гідролітичної активності сироватки крові та стимулювання ефективності фагоцитозу.

Під час експериментів було продемонстровано, що протеїнази руйнують циркулюючі, згущені та фіксовані тканинами імунні комплекси, а також пригнічують утворення патогенних імунних комплексів.

Подальші експерименти показують здатність протеїназ модулювати функцію деяких імуноцитів (макрофагів, гранулоцитів, NK-клітин, Т-лімфоцитів). Вони збільшують, наприклад, фагоцитарну та цитолітичну активність, індукують вироблення певних цитокінів (альфа TNF, бета IL1, IL6) та кисневих радикалів (in vitro, ex vivo).

При нефізіологічно підвищеному рівні деяких цитокінів (зокрема, альфа TNF, бета TGF) ферменти беруть участь у зниженні їхнього рівня та обмеженні їхніх побічних ефектів (прозапальний, кахектичний, фіброзуючий).

Дію протеїназ можна пояснити як прямою протеолітичною активністю, так і дією комплексів, які вони утворюють з антипротеїназами (переважно альфа-2-макроглобуліном). Ці комплекси здатні зв’язувати нефізіологічно збільшені цитокіни та прискорювати їх пригнічення та виведення з організму.

Протеїнази вибірково впливають на експресію деяких поверхневих адгезійних молекул різних клітин (наприклад CD4, CD44, B7-1) і тим самим можуть втручатися в перебіг багатьох процесів, які відбуваються в організмі.

Вторинний знеболювальний ефект

Оскільки ферменти діють на причинно-наслідкові фактори больової гострої запальної реакції, вони можуть демонструвати знеболювальний ефект. Вони пригнічують больові медіатори, знижують онкотичний тиск і напругу тканин, покращують реологічні властивості крові, сприяючи поліпшенню кровотоку, усуненню токсичних продуктів обміну речовин та покращенню подачі кисню до тканин.

Ефект носія

Наявна інформація про підвищення рівня деяких антибіотиків і хіміотерапевтичних препаратів у сироватці крові при одночасному застосуванні з Вобензимом.

Фармакокінетика.

Лікарська форма Вобензиму розроблена таким чином, щоб таблетки витримували дію шлункового соку і розчинялися у тонкому кишечнику.

Ферменти, що містяться у Вобензимі, як і інші високомолекулярні речовини, всмоктуються в тонкому кишечнику за допомогою різних клітинних механізмів: всмоктуванням кінцями ворсинок (перицелюлярне транспортування між ентероцитами), ендоцитозом циліндричними ентероцитами, мембранними клітинами над Пеєровими бляшками, вільними лімфоцитами. Експериментально продемонстрована можливість відкриття тісних зв’язків між епітеліальними клітинами кишечнику під дією гідролаз. Після потрапляння у кров ферменти зв’язуються з транспортуючими білками (наприклад, альфа-1-антитрипсин, альфа-2-макроглобулін). Шляхом утворення таких комплексів покриваються антигенні детермінанти протеаз, однак на активність ферментів це необоротно не впливає. Під час експериментів з використанням хроматографії із початкової кількості радіоактивно мічених ферментів поглиналося у високомолекулярній формі: 45 % амілази, 26 % трипсину, 14 % хімотрипсину, 18 % панкреатину і 6 % папаїну. Через шість годин після прийому Вобензиму біологічно ефективна частка його всмоктуваних компонентів становить 21%. Кінетика окремих ферментів демонструє, що при багаторазовому прийомі їхня концентрація збільшується і досягає максимуму через 24—48 годин. При подальшому прийомі досягнуті концентрації підтримуються на однаковому рівні і повертаються до вихідних показників після припинення лікування приблизно через 48 годин. Через хронобіологічні відмінності у всмоктуванні кишечником протягом доби рекомендується приймати Вобензим під час піків всмоктування. Тобто одразу після пробудження, перед обідом і перед сном. Препарат необхідно запивати достатньою кількістю рідини (приблизно 250 мл води) з обов’язковим дотриманням інтервалу у 30 хв до прийому їжі, щоб змішування з їжею не призвело до погіршення всмоктування. Резорбовані ферменти виводяться через клітини мононуклеарно-фагоцитарної системи, видаляються переважно печінкою. Невсмоктані діючі речовини руйнуються при травленні в кишечнику або виводяться з випорожненнями.

Фармакодинаміка.

Протизапальна та протинабрякова дія

Флогензим або ж ферменти, які в ньому містяться, бромелаїн та трипсин зменшують як набряки запального походження, так і набряки, що супроводжують травму чи операційне втручання. Ферменти допомагають розщеплювати фібрин та інші високомолекулярні речовини та медіатори запалення (як, наприклад, брадикінін), які виникають або проникають з крові в інтерстицію при гострому запаленні. Оскільки порушена мікроциркуляція відновлюється і одночасно поліпшуються реологічні властивості крові, забезпечується транспортування продуктів розпаду кровоносною та лімфатичною системою.

Фібринолітична та тромболітична дія, вплив на реологічні властивості крові

Флогензим або ферменти, які в ньому містяться, активують фібриноліз шляхом активації

плазміногену, деполімеризацію та зміни якості фібринової сітки. Вони розчиняють мікротромби і зменшують в’язкість крові (покращують реологічні властивості крові, покращують кровообіг). Вони знижують агрегацію тромбоцитів і підвищують гнучкість еритроцитів.

Імуномодулююча дія

Численні експерименти демонструють здатність ферментів, що містяться у Флогензимі, позитивно впливати на функцію деяких імуноцитів (макрофагів, гранулоцитів, NK-клітин, Т-лімфоцитів). Вони підвищують, наприклад, фагоцитарну та цитолітичну активність, індукують виробництво деяких цитокінів (альфа TNF, бета IL1, IL6) та радикалів кисню (in vitro, ex vivo).

При нефізіологічно підвищеному рівні деяких цитокінів (наприклад, альфа TNF, TGF бета) ферменти, що містяться у Флогензимі, сприяють зниженню їх рівня та зменшенню їх побічні ефекти (прозапальні, кахектизуючі, фіброзуючі).

Ферменти, що містяться у Флогензимі, також вибірково впливають на експресію деяких поверхневих адгезійних молекул різних клітин (наприклад, CD4, CD44, B7-1).

Патогенні імунокомплекси відіграють ключову роль у багатьох імунопатологічних процесах. Високі концентрації імунокомплексів призводять, крім усього іншого, до блокування функції фагоцитів. Комбіновані ферментні препарати дозволяють поліпшити кліренс імунокомплексів за рахунок підвищення гідролітичної активності в сироватці крові та стимулювання ефективності фагоцитозу.

При дослідженнях було з’ясовано, що протеїнази усувають циркулюючі, згущені та фіксовані тканинні імунокомплекси, а також пригнічують утворення патогенних імунокомплексів.

Вторинний знеболювальий ефект

Оскільки ферменти, що містяться у Флогензимі, впливають на причинні фактори болю, викликаного гострою запальною реакцією, вони можуть мати знеболюючий ефект. Больові медіатори деградують, знижують онкотичний тиск і напругу тканин, покращуються реологічні властивості крові. Це сприяє поліпшенню кровообігу, транспортуванню токсичних продуктів обміну та покращенню подачі кисню до тканин.

Вищезазначені ефекти протеїназ доповнюють та потенціюють дію рутину. Доведено протизапальна дія лікарського засобу, а також зниження проникності капілярів, що зменшує екстравазацію. Також лікарський засіб використовується як потужний уловлювач вільних радикалів.

Фармакокінетика.

Лікарська форма Флогензиму розроблена таким чином, щоб лікарський засіб не розчинявся у шлунковому соку та розчинявся тільки у тонкому кишечнику. Ферменти, що містяться у Флогензимі, а також інших високомолекулярних речовинах розсмоктуються у дистальних відділах тонкого кишечника. Кінетика окремих ферментів показує, що при повторному введенні їх концентрація збільшується і досягає максимуму через 24—48 годин. При продовженні введення досягнуті концентрації підтримуються на попередньому рівні та повертаються до вихідних показників після припинення лікування приблизно через 48 годин.

Під час абсорбції ферменти зв’язуються з природними специфічними антипротеїназами, такими як 1-інгібітор протеїнази (α1-антитрипсин), або загальної антипротеїнази типу α2-макроглобуліну, здатної зв’язувати всі класи протеїназ.

У комплексі протеїнази-антипротеїнази ферменти захищені від розпізнавання як гуморальними, так і клітинними компонентами імунної системи, так що їх тривале введення не виявляє їх антигенних або алергенних властивостей. Крім того, вони мають здатність концентруватися в осередках травми та запалення (де їх введення дозволяє підвищена проникність дрібних судин). Тут, завдяки різним фізичним та хімічним параметрам, частини комплексу розщеплюються і вивільнені протеїнази можуть проявляти свою активність.

Резорбовані ферменти поглинаються клітинами мононуклеарної фагоцитарної системи і виводяться переважно печінкою. Неабсорбовані діючі речовини руйнуються при перетравленні в кишечнику або виводяться з фекаліями.

Як альтернативу наявним методам лікування Вобензим можна застосовувати при таких станах:

• посттравматичні набряки (наприклад, набряки при переломах, дисторзіях, вивихах, контузіях);
• лімфедеми різної етіології;
• фіброзно-кістозна мастопатія.

Як допоміжну терапію Вобензим можна застосовувати при:

• ревматичних захворюваннях: ревматоїдному артриті, ревматизмі м’яких тканин, остеоартриті;
• деяких післяопераційних станах в хірургії (артроскопічні операції, стоматологічна хірургія, ЛОР);
• хронічних та рецидивуючих запаленнях в ділянці носа, вух і горла, верхніх і нижніх дихальних шляхів (наприклад, синусит, бронхіт, бронхопневмонія);
• хронічних та рецидивуючих запаленнях в ділянці травного тракту (наприклад, панкреатит, виразковий коліт, хвороба Крона);
• розсіяному склерозі;
• запаленнях поверхневих вен, посттромботичному синдромі нижніх кінцівок, васкуліті;
• хронічних та рецидивуючих урологічних запаленнях (наприклад, запалення сечовивідних шляхів, цистит, цистопієліт, простатит);
• хронічних та рецидивуючих гінекологічних запаленнях (наприклад, хронічні інфекції у гінекології, аднексит, вульвовагініт);
• хронічних та рецидивуючих запаленнях шкіри.

Флогензим використовується як альтернатива раніше застосовуваним методам при: посттравматичних (у тому числі спортивні травми) та післяопераційних (у тому числі після пластичних і реконструктивних операцій) набряках.

Флогензим також застосовується у складі комплексної терапії при:

• запальних процесах ротової порожнини, верхніх і нижніх дихальних шляхів, урогенітального тракту;
• ревматичних захворюваннях - таких як ревматизм м’яких тканин, «тенісний лікоть», тендиніт, біль у плечі та передпліччі;
• при запальних дегенеративних захворюваннях суглобів.

• Підвищена чутливість до будь-яких діючих речовин або до будь-яких допоміжних речовин.
• Підвищена чутливість до фруктів, таких як ананас або папая.
• Вроджені або набуті порушення коагуляції, такі як гемофілія або тромбоцитопенія.
• Гострий панкреатит, кишкова непрохідність.

Флогензим не слід застосовувати у випадку підтвердженої гіперчутливості до діючих речовин або допоміжних речовин.

Лікарський засіб не слід застосовувати пацієнтам із важкими вродженими або набутими порушеннями згортання крові (наприклад, з гемофілією, тяжкими порушеннями роботи печінки, пацієнтам на діалізі).

Вобензим може збільшувати концентрацію антибіотиків у сироватці крові, зокрема таких, як тетрациклін, сульфонаміди та амоксицилін тощо, а також їхню концентрацію у запалених тканинах при одночасному застосуванні.

Одночасне застосування Вобензиму та антикоагулянтів і/або антитромбоцитарних препаратів може посилити антикоагулянтний ефект. Тому комбінація Вобензиму з такими препаратами вимагає чітких показань та ретельного контролю (див. розділ «Особливості застосування»).

Небажана взаємодія Флогензиму з іншими супутніми препаратами невідома. Є дані про підвищення рівня антибіотиків та хіміотерапевтичних засобів у крові при одночасному прийомі Флогензиму.

У разі виникнення алергічних реакцій на Вобензим лікування слід негайно припинити.

Перед проведенням оперативних втручань слід враховувати фібринолітичну активність лікарського засобу та контролювати пацієнта; Вобензим слід відмінити за 4 дні до проведення стоматологічного або будь-якого іншого хірургічного втручання.

Вобензим не рекомендується застосовувати пацієнтам із тяжкими порушеннями функції нирок або печінки.

Препарат містить до 0,16 г лактози (0,08 г глюкози та 0,08 г галактози). Пацієнтам із рідкісними спадковими станами непереносимості галактози, дефіцитом лактази Лаппа або глюкозо-галактозною мальабсорбцією не слід застосовувати цей препарат.

Цей препарат містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) в одній таблетці, тобто фактично незначну кількість натрію.

Іноді при хронічних захворюваннях після початку лікування Вобензимом можуть посилюватися наявні симптоми. У такому разі рекомендується розглянути можливе тимчасове зниження призначеної дози.

Цей препарат не замінює антибіотикотерапію інфекційного запалення, однак він підвищує її ефективність за рахунок підвищення концентрації антибіотика в плазмі крові та в запалених тканинах.

Препарат містить також барвники понсо 4R (E 124) і жовто-оранжевий S (E 110), які можуть спричиняти алергічні реакції.

Іноді при хронічних захворюваннях може спостерігатися погіршення симптомів після початку терапії Флогензимом. У цьому випадку лікарський засіб відміняти не слід, але варто розглянутим тимчасове зниження дози. Перед хірургічним втручанням слід враховувати м’яку фібринолітичну дію продукту.

Цей лікарський засіб не є заміною терапії антибіотиками при інфекційних запаленнях, але він підвищує їх ефективність.

Вуглеводи, що містяться в 1 таблетці, відповідають 4,65 Ккал = 19,5 кДж.

Якщо у Вас встановлено непереносимість деяких цукрів, проконсультуйтеся з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.

Вагітність

Інформація відсутня або наявна обмежена кількість даних (менше 300 завершених вагітностей) щодо застосування Вобензиму у період вагітності. Дослідження на тваринах не показали прямого чи опосередкованого токсичного впливу на репродуктивну функцію.

Як запобіжний захід рекомендується уникати прийому Вобензиму під час вагітності.

Годування груддю

Немає даних, які б виключали можливість потрапляння активних речовин/метаболітів у грудне молоко. Не можна виключити ризик для новонароджених/немовлят. Рішення про припинення годування груддю або припинення/переривання лікування Вобензимом слід приймати після оцінки лікарем співвідношення користь для матері/ризик для плода/дитини.

Фертильність

Інформація про вплив на фертильність відсутня.

Зважаючи на недостатню кількість даних про використання лікарського засобу під час вагітності та годування груддю, лікарський засіб в період вагітності та годування груддю слід застосовувати лише після ретельного розгляду ризиків для плода або дитини стосовно лікування матері.

Вобензим не має або має незначний вплив на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Негативні наслідки застосування препарату відсутні.

Залежно від тривалості і тяжкості захворювання рекомендована доза для дорослих становить від 3 до 10 таблеток кишковорозчинних 3 рази на добу. Підтримуюча доза — від 3 до 5 таблеток кишковорозчинних 3 рази на добу. Курсову дозу препарату підбирає індивідуально лікар. Для дітей дозу препарату розраховують залежно від маси тіла: 1 таблетка Вобензиму на 6 кг маси тіла на добу.

Лікарський засіб призначений для застосування дорослими та дітьми віком від 6 років. Для дітей віком до 6 років лікування слід розпочинати після оцінки педіатром співвідношення ризику та користі.

Для дітей віком від 12 років — доза відповідає дозі дорослого.

Курс терапії при гострих захворюваннях — від 2 тижнів до одужання, а при загостреннях хронічних захворювань лікування триває до чітких ознак ремісії. Середня тривалість лікування триває від 2 тижнів до 3 місяців (після консультації з лікарем).

Таблетки кишковорозчинні рекомендується приймати не менш ніж за 30 хвилин до їди, не розжовуючи, запиваючи великою кількістю води (250 мл).

Дорослі: рекомендується приймати 6 таблеток на добу (3х2 або 2х3). У особливих випадках (важкий перебіг захворювання, початок гострого запалення, посттравматичні та післяопераційні стани, коли потрібна швидка абсорбція набряку, синців та розтягнень), тимчасово можливе застосування до 12 таблеток на добу (3х4 або 4х3).

Таблетки слід приймати натщесерце (тобто принаймні за 30 хвилин до і хоча б через 2 години після їжі), не розжовуючи, запити великою кількістю рідини (не менше 250 мл).

Застосовувати дітям віком від 6 років.

Препарат не призначати дітям.

Прийнято вважати, що симптомами передозування є більш виражені побічні реакції, зазначені в розділі «Побічні реакції». Зазвичай вони зникають при зниженні дози і не потребують додаткових терапевтичних заходів.

Навіть при тривалому застосуванні більш високих доз препарату токсичних дій не виявлено, можливе виникнення незначної діареї, що минає після відміни препарату.

Іноді надходять повідомлення про такі побічні реакції, як відсутність апетиту, нудота, діарея, зміни консистенції, запаху та кольору випорожнень (без клінічного значення) та метеоризм (особливо при більш високих дозах). Можуть виникати одиничні тяжкі анафілактичні реакції.

Ці реакції зазначені за класифікацією систем органів та частотою їх виникнення. Частота, зазвичай, визначається таким чином: дуже часті (≥ 1/10), часті (≥ 1/100 — < 1/10), нечасті (≥ 1/1 000 — < 1/100), поодинокі (≥ 1/10 000 — < 1/1 000), рідкісні (< 1/10 000).

У межах кожної групи частоти побічні реакції перелічені в порядку зменшення серйозності.

Застосування препарату Вобензим може спричинити побічні реакції у пацієнтів з алергічними реакціями на фрукти, такі як ананас або папая.

Побічних реакцій з боку шлунково-кишкового тракту, таких як діарея та біль у животі, можна уникнути, якщо згідно з рекомендаціями не приймати препарат з їжею і розділити денну дозу на більшу кількість прийомів.

У разі виникнення побічних реакцій або алергічних реакцій слід припинити прийом препарату і звернутися до лікаря.

Цей препарат містить барвники жовто-оранжевий S (E110) і понсо 4R (E 124), які можуть спричиняти алергічні реакції.

Лактоза може викликати відчуття переповнення шлунка, метеоризм і діарею.

Флогензим зазвичай переноситься добре, навіть при тривалому застосуванні високих доз у більшості випадків негативних ефектів не спостерігалося. В поодиноких випадках може спостерігатися незначна зміна консистенції, кольору та запаху стулу. Рідкісними побічними ефектами може бути: головний біль, підвищений апетит та пітливість. При більш високих разових дозах спостерігались відчуття важкості у шлунку, здуття живота та іноді нудота. Цих відчуттів можна уникнути, розділивши загальну дозу лікарського засобу на кілька прийомів. Рідкісні алергічні реакції (шкірні висипання) зникають після відміни препарату.

2 роки.

2 роки.

Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від світла. Зберігати при температурі не вище 25 °С. Не заморожувати. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Зберігати при температурі не вище 25 °С!

Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від світла. Не заморожувати.

По 20 таблеток в блістері, по 2 або 10 блістерів у картонній коробці; по 800 таблеток у банках.

По 20 таблеток у блістері, по 2, по 5 або по 10 блістерів у картонній коробці; по 800 таблеток у банках.

Без рецепта.

Без рецепта.

МУКОС Емульсіонсгезелльшафт мбХ. MUCOS Emulsionsgesellschaft mbH

МУКОС Eмульсіонсгезелльшафт мбХ / MUCOS Emulsionsgesellschaft mbH, Germany.

Мірауштрассе 17, 13509 Берлін, Німеччина / Miraustrasse 17, 13509 Berlin, Germany.

Мірауштрассе 17, 13509 Берлін, Німеччина / Miraustrasse 17, 13509 Berlin, Germany.