Комплевіт чи Вітрум Енерджи що краще?

діючі речовини: 1 капсула містить: аскорбінової кислоти (вітаміну С) 100 мг; тіаміну гідрохлориду (вітаміну В1) 15 мг; рибофлавіну (вітаміну B2) 15 мг; піридоксину гідрохлориду (вітаміну B6) 10 мг; ціанокобаламіну (вітаміну B12) 0,002 мг; фолієвої кислоти 0,25 мг; нікотинаміду 50 мг; кальцію пантотенату 25 мг;

допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; кремнію діоксид колоїдний безводний; крохмаль картопляний; кальцію стеарат;

склад твердої желатинової капсули: желатин; барвники: жовтий захід FCF (E 110), титану діоксид (Е 171).

діючі речовини: 1 таблетка містить вітаміну А (у вигляді ретинолу ацетату) 1,55 мг (4500 МО); бета-каротину 300 мкг (500 МО); вітаміну Е (у вигляді альфа-токоферолу ацетату) 60 мг (60 МО); вітаміну D3 (холекальциферолу) 10 мкг (400 МО); вітаміну К1 (фітонадіону) 25 мкг; вітаміну С (аскорбінової кислоти) 120 мг; вітаміну В1 (у вигляді тіаміну мононітрату) 4,5 мг; вітаміну В2 (рибофлавіну) 5,1 мг; вітаміну В6 (піридоксину гідрохлориду) 6 мг; вітаміну В12 (ціанокобаламіну) 18 мкг; фолієвої кислоти 400 мкг; пантотенової кислоти (у вигляді кальцію пантотенату) 10 мг; нікотинаміду 40 мг; біотину 40 мкг; кальцію (у вигляді кальцію карбонату та кальцію гідрофосфату) 100 мг; магнію (у вигляді магнію оксиду) 40 мг; фосфору (у вигляді кальцію гідрофосфату) 48 мг; калію (у вигляді калію хлориду) 80 мг; хлору (у вигляді калію хлориду) 72 мг; заліза (у вигляді заліза фумарату) 18 мг; міді (у вигляді міді оксиду) 2 мг; цинку (у вигляді цинку оксиду) 15 мг; марганцю (у вигляді марганцю сульфату) 4 мг; йоду (у вигляді калію йодиду) 150 мкг; молібдену (у вигляді натрію молібдату) 75 мкг; селену (у вигляді натрію селенату) 70 мкг; хрому (у вигляді хрому хлориду) 120 мкг; олова (у вигляді олова хлориду) 10 мкг; нікелю (у вигляді нікелю сульфату) 5 мкг; кремнію (у вигляді кремнію діоксиду колоїдного) 4 мг; ванадію (у вигляді натрію метаванадату) 10 мкг; бору (у вигляді натрію борату) 60 мкг; екстракту кореня женьшеню сухого стандартизованого (Panax ginseng) (екстрагент — етанол) 50 мг, що містить гінзенозидів 5 мг;

допоміжні речовини:целюлоза мікрокристалічна, кислота стеаринова, натрію кроскармелоза, магнію стеарат, гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза), титану діоксид (Е 171), триацетин, барвник жовтий захід FCF (Е 110), барвник спеціальний червоний AG (Е 129).

Капсули тверді.

Основні фізико-хімічні властивості: капсули тверді желатинові з кришечкою і корпусом оранжевого кольору. Вміст капсул — порошок жовто-оранжевого кольору зі специфічним запахом.

Таблетки, вкриті оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: овальні таблетки з двоопуклою поверхнею зі скошеними краями, вкриті оболонкою оранжевого кольору, з рискою з одного боку таблетки.

Вітаміни. Полівітамінні комплекси без добавок.

Код АТХ А11В А.

Полівітаміни з іншими добавками.

Код АТХ А11A В.

Фармакодинаміка.

Комплевіт® — полівітамінний препарат. Дія лікарського засобу визначається властивостями водорозчинних вітамінів групи В та вітаміну С, що входять до його складу та є складовими ферментних систем, активно впливають на різні функції організму: регулюють енергетичні та обмінні процеси в організмі, нормалізують роботу органів та систем, прискорюють процеси регенерації тканин, підвищують працездатність організму при психічному та фізичному навантаженні, сприяють підвищенню опірності організму до інфекційних захворювань, адаптації до стресу.

Вітамін В1 нормалізує функціональну активність нервової, серцево-судинної та травної систем.

Вітамін В2 відіграє важливу роль у білковому, жировому та вуглеводному обміні, бере участь у підтримці нормальної гостроти зору, нормалізує функції шкіри.

Вітамін В6 необхідний для регенерації шкірних покривів та клітин печінки, відновлення роботи нервової системи, поліпшує жировий обмін при атеросклерозі.

Кислота фолієва, крім антианемічного впливу у період вагітності, захищає плід від впливу тератогенних факторів, бере участь в обміні та синтезі аміно- та нуклеїнових кислот.

Вітамін РР є специфічним протипелагричним засобом, поліпшує вуглеводний обмін.

Кальцію пантотенат відіграє важливу роль у процесах окиснювання, бере участь у вуглеводному та жировому обмінах, у синтезі ацетилхоліну, що бере участь у передачі нервових імпульсів.

Вітамін В12 впливає на процеси нормального дозрівання всіх клітин організму, особливо клітин крові та печінки, позитивно впливає на роботу нервової системи та печінки.

Вітамін С відіграє важливу роль у регулюванні окисно-відновлювальних процесів, вуглеводного обміну, зсідання крові, регенерації тканини, нормальної проникності капілярів, утворенні стероїдних гормонів та складових сполучної тканини, сприяє підвищенню опірності організму інфекційним захворюванням.

Фармакокінетика.

Лікарський засіб добре всмоктується у травному тракті, продукти його обміну виводяться з організму переважно з калом та сечею.

Фармакодинаміка.

Властивості лікарського засобу визначаються синергічним впливом вітамінів, мінералів та екстракту женьшеню на різні ланки обміну речовин. Поєднання компонентів сприяє корекції метаболічних процесів в організмі, збільшує енергетичні ресурси при розумових і фізичних навантаженнях, підвищує опірність несприятливим факторам зовнішнього середовища, у стресових станах, при зловживанні алкоголем, курінні, поліпшує загальний стан.

Антиоксидантний комплекс, що складається з вітамінів А, С, Е, бета-каротину, цинку, селену, міді та марганцю, захищає організм на рівні клітин від шкідливої дії вільних радикалів.

Вітаміни групи В підвищують ефективність ферментних систем вуглеводного, ліпідного та білкового обміну, тканинного дихання. Входячи до складу флавінових ферментів, вони беруть участь у транспортуванні водню (тканинному диханні) та утворенні аденозинтрифосфорної кислоти у мітохондріях, численних окисно-відновних процесах. Забезпечують нормальне функціонування нервової, серцево-судинної системи та ендокринних залоз. Відіграють важливу роль у процесах регенерації ендотелію та метаболізмі жирних кислот.

Вітамін D, кальцій, магній, цинк, мідь, марганець, кремній і бор запобігають розвитку та ускладненням остеопорозу, забезпечують функцію кістково-м’язового апарату, серцево-судинної системи. Без достатнього вживання йоду порушується синтез гормонів щитовидної залози і регуляція ними багатьох метаболічних процесів, а надто — синтез протеїнів та ензиматичної активності.

Залізо входить до складу численних ферментів, що відповідають за транспортування кисню до тканин (гемоглобіну, міоглобіну, цитохромів). Достатнє надходження заліза забезпечує доставку кисню до тканин і функціонування дихального ланцюга, підвищує енергетичні можливості клітин, сприяє швидшому одужанню.

Молібден виконує роль кофактора для ферментів катаболізму сірковмісних амінокислот і пуринів, піримідинів. Порушення цього процесу спричиняє серйозні неврологічні наслідки.

Хром потенціює дію інсуліну, є компонентом низькомолекулярного органічного комплексу — фактора толерантності до глюкози.

Наявність хрому необхідна для позитивного впливу женьшеню на вуглеводний обмін.

Нікель є кофактором всмоктування заліза. Нікель взаємодіє з вітаміном В12 і фолієвою кислотою в синтезі метіоніну у гомоцистеїн.

Біологічно активні речовини женьшеню (тритерпенові глікозиди — гінсенозиди, полісахариди, пептиди та ефірні олії) підвищують загальну неспецифічну резистентність організму та його адаптогенні можливості. Женьшень активізує утворення антитіл і прискорює індукований біосинтез інтерферону, внаслідок чого зменшується захворюваність на інфекційні хвороби.

Лікування гіпо- та авітамінозів, спричинених недостатнім надходженням або підвищеною потребою у вітамінах: нерегулярне та одноманітне харчування; поліпшення обміну речовин та загального стану всіх вікових груп; період підвищених розумових та фізичних навантажень; період вагітності або годування груддю; період активного заняття спортом; стреси; хронічні захворювання; період відновлення після тяжких захворювань, після антибіотико- та хіміотерапії, до та після хірургічних операцій; у комплексному лікуванні пацієнтів з атеросклерозом, ішемічною хворобою серця та захворюваннями печінки.

Як лікувально-профілактичний засіб при гіповітамінозах і дефіциті мінеральних речовин; лікуванні астенічних станів, синдрому хронічної втоми; незбалансованому або неповноцінному харчуванні; у період одужання після перенесених захворювань, травм, операцій. Профілактика гіповітамінозу та дефіциту заліза у період підвищених психічних і фізичних навантажень, корекція порушень метаболізму вітамінів внаслідок інтенсивної терапії антибіотиками і хіміотерапевтичними препаратами.

Підвищена індивідуальна чутливість до будь-яких компонентів лікарського засобу, еритремія, схильність до тромбозів, тромбофлебіт, тромбоемболії, хронічна серцева недостатність, артеріальна гіпертензія (тяжкі форми), нефролітіаз, тяжкі порушення функції нирок, подагра, гіперурикемія, виражені порушення функції печінки, активний гепатит, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки (у зв’язку з можливим підвищенням кислотності шлункового соку), новоутворення (за винятком випадків, що супроводжуються мегалобластною анемією), еритроцитоз, порушення обміну заліза та міді, гіперкальціємія.

Підвищена чутливість до компонентів лікарського засобу; гіперкальціємія, гіперкальціурія, гіпермагніємія, ниркова недостатність, хронічний гломерулонефрит, нефролітіаз, саркоїдоз в анамнезі, активна форма туберкульозу легенів, гіпервітаміноз А, Е і Д, непереносимість фруктози, синдром мальабсорбції глюкози-галактози, тромбофлебіт, порушення обміну заліза або міді, виражені порушення функції нирок, подагра, гіперурикемія, еритремія, еритроцитоз, тромбоемболії, тиреотоксикоз, хронічна серцева недостатність, активна пептична виразка шлунка та дванадцятипалої кишки (у зв’язку з можливим підвищенням кислотності шлункового соку), гострі інфекційні захворювання, епілепсія, артеріальна гіпертензія, підвищене збудження, безсоння, схильність до кровотеч, одночасний прийом ретиноїдів, селену.

При застосуванні сульфаніламідів короткої дії з аскорбіновою кислотою зростає ризик виникнення кристалурії. При одночасному застосуванні посилює дію пеніциліну, підвищує всмоктування заліза, знижує ефективність гепарину та непрямих антикоагулянтів, підсилює абсорбцію алюмінію (враховувати при одночасному лікуванні антацидами, що містять алюміній).

Всмоктування вітаміну С зменшується при одночасному застосуванні з пероральними контрацептивами, вживанні фруктових або овочевих соків, лужного пиття. Аскорбінову кислоту можна приймати лише через 2 години після ін’єкції дефероксаміну. Тривалий прийом великих доз кислоти аскорбінової знижує ефективність лікування дисульфірамом. Великі дози препарату зменшують ефективність трициклічних антидепресантів, нейролептиків — похідних фенотіазину, канальцеву реабсорбцію амфетаміну, порушують виведення мексилетину нирками.

Аскорбінова кислота підвищує загальний кліренс етилового спирту. Препарати хінолонового ряду, кальцію хлорид, саліцилати, тетрацикліни, кортикостероїди при тривалому застосуванні зменшують запаси аскорбінової кислоти в організмі. Аскорбінова кислота підсилює виділення оксалатів із сечею та збільшує ризик кристалурії при лікуванні саліцилатами.

Фолієва кислота знижує плазмові концентрації фенітоїну, при застосуванні з іншими протиепілептичними засобами можливе взаємне зниження клінічної ефективності. При одночасному застосуванні з антитромботичними лікарськими засобами підвищується ризик кровоточивості, з гіпотензивними лікарськими засобами — посилюється артеріальна гіпотензія, з гіполіпідемічними засобами — підвищується ризик їх токсичних ефектів, з протидіабетичними — зменшується цукрознижувальний ефект останніх, з метилдопою або блокаторами β-адренорецепторів — значно знижується артеріальний тиск, з пробенецидом — знижується ефект пробенециду.

Вітамін В6 послаблює дію леводопи, запобігає виникненню або зменшує токсичні прояви ізоніазиду та інших протитуберкульозних препаратів.

ПАСК (парааміносаліцилова кислота), циметидин, препарати кальцію, етиловий спирт зменшують всмоктування вітаміну В12. З обережністю призначають пацієнтам при стенокардії, з нестабільною стенокардією та гострим інфарктом міокарда, які одержують нітрати, антагоністи кальцієвих каналів і β-блокатори.

При застосуванні нікотинової кислоти з ловастатином повідомлялось про випадки рабдоміолізу.

Вітамін В1, впливаючи на процеси поляризації у ділянці нервово-м’язових синапсів, може послаблювати курареподібну дію міорелаксантів.

Вітамін В2 несумісний зі стрептоміцином і зменшує ефективність антибактеріальних лікарських засобів (окситетрацикліну, доксицикліну, еритроміцину, тетрацикліну і лінкоміцину). Трициклічні антидепресанти, іміпрамін і амітриптилін інгібують метаболізм рибофлавіну, особливо у тканинах серця.

Лікарський засіб не можна призначати одночасно з естрогенами, що підвищують ризик гіпервітамінозу А. Вітамін А та Е взаємно посилюють дію і є синергістами. Ретинол знижує протизапальну дію глюкокортикоїдів. Не можна одночасно приймати з нітритами і холестираміном, тому що вони порушують всмоктування ретинолу. Вітамін А не можна призначати з ретиноїдами, тому що їх комбінація є токсичною. Вітамін Е не можна застосовувати разом із засобами, що мають лужне середовище (натрію гідрокарбонат, трисамін), антикоагулянтами непрямої дії (дикумарин, неодикумарин). Альфа-токоферолу ацетат посилює ефект стероїдних та нестероїдних протизапальних засобів (натрію диклофенак, ібупрофен, преднізолон). Всмоктування вітаміну Е можуть порушувати препарати заліза, срібла. Вітамін С підсилює всмоктування заліза, знижує ефективність гепарину та непрямих коагулянтів. Всмоктування вітаміну С зменшується при одночасному застосуванні з пероральними контрацептивами. Вітамін С посилює дію протимікробних лікарських засобів із групи сульфаніламідів. Препарати хінолінового ряду, кальцію хлорид, саліцилати, глюкокортикостероїди при тривалому застосуванні зменшують запаси вітаміну С в організмі. Барбітурати та примідон підвищують виведення аскорбінової кислоти з сечею. Аскорбінова кислота знижує терапевтичну дію нейролептиків (похідних фенотіазину), канальцеву реабсорбцію амфетаміну і трициклічних антидепресантів. При одночасному застосуванні лікарського засобу з ацетлсаліциловою кислотою підвищується виведення із сечею аскорбінової та знижується виведення ацетилсаліцилової кислоти. Прийом ацетилсаліцилової кислоти знижує абсорбцію аскорбінової кислоти приблизно на третину, що потребує відповідного збільшення дози вітаміну С. Втамін С посилює виділення оксалатів із сечею, таким чином підвищуючи ризик формування у сечі оксалатних каменів. Тетрацикліни при тривалому застосуванні зменшують запаси аскорбінової кислоти в організмі. При одночасному застосуванні аскорбінова кислота підсилює абсорбцію етинілестрадіолу зі шлунково-кишкового тракту. Подібний ефект стосується і алюмінію, тому це необхідно враховувати при одночасному лікуванні антацидами, що містять алюміній. Аскорбінова кислота підвищує загальний кліренс етилового спирту. Прийом вітаміну С разом із дефероксаміном підвищує тканинну токсичність заліза, особливо у серцевому м’язі, що може призвести до декомпенсації системи кровообігу. Його можна приймати через 2 години після ін’єкції дефероксаміну. Тривалий прийом великих доз в осіб, які лікуються дисульфірамом, гальмує дисульфірам-алкогольну реакцію. Вітамін В6 послаблює дію леводопи, запобігає або зменшує токсичні прояви, які спостерігаються при застосуванні ізоніазиду та інших протитуберкульозних препаратів. Лікарський засіб не слід застосовувати пацієнтам, які приймають леводопу (при застосуванні без інгібітора допадекарбоксилази). Піридоксин може зменшити ефективність алтретаміну. Одночасний прийом з антагоністами піридоксину (наприклад ізоніазид, гідралазин, пеніциламін або циклосерин), пероральними контрацептивами може підвищувати потребу у вітаміні В6. Антациди знижують всмоктування тіаміну. Петльові діуретики, наприклад фуросемід, що гальмують канальцеву реабсорбцію, під час довготривалої терапії можуть спричинити підвищення екскреції тіаміну і, таким чином, зменшити рівень тіаміну. Тіамін, впливаючи на процеси поляризації у ділянці нервово-м’язових синапсів, може послаблювати курареподібну дію. Парааміносаліцилова кислота, циметидин, препарати калію, алкоголь зменшують всмоктування вітаміну В12. Фолієва кислота знижує плазмові концентрації фенітоїну. При взаємодії з іншими протиепілептичними засобами можливе взаємне зниження клінічної ефективності. Рибофлавін несумісний зі стрептоміцином і зменшує ефективність антибактеріальних препаратів (окситетрацикліну, доксицикліну, еритроцикліну, тетрацикліну і лінкоміцину). Трициклічні антидепресанти, іміпрамін та амітриптилін інгібують метаболізм рибофлавіну, особливо у тканинах серця. При одночасному застосуванні з хініном можуть посилитися геморагії. Женьшень може знижувати антикоагулянтну дію варфарину, також може взаємодіяти з іншими антикоагулянтами (наприклад, гепарином). Женьшень потенціює дію інших стимуляторів та аналептиків і є антагоністом засобів, що пригнічують центральну нервову систему (барбітуратів, снодійних, протисудомних засобів). Не виключена взаємодія з фенелзином (інгібітором моноаміноксидази); підвищує кліренс сульфоксиду альбендазолу (протигельмінтні препарати); у комбінації з дигоксином можна застосовувати тільки за призначенням, при контролі підвищення концентрації дигоксину в крові. Оскільки лікарський засіб містить залізо та кальцій, у кишечнику затримується всмоктування фторхінолонів та антибіотиків групи тетрациклінів. Антацидні лікарські засоби, що містять алюміній, магній, кальцій, а також холестирамін зменшують всмоктування заліза.

При застосуванні лікарського засобу необхідно дотримуватись рекомендацій щодо дозування і тривалості курсу прийому. Не рекомендується застосовувати з іншими полівітамінними комплексами для уникнення передозування та розвитку побічних реакцій.

Лікарський засіб слід приймати з обережністю пацієнтам з цукровим діабетом, дистрофічними захворюваннями серця, з захворюваннями органів кровотворення, із порушенням метаболізму заліза (гемосидероз, гемохроматоз, таласемія), при шлунково-кишкових захворюваннях, при глаукомі, при геморагіях, артеріальній гіпотензії помірного ступеня. При застосуванні лікарського засобу є необхідним контроль артеріального тиску та стану нирок. Слід брати до уваги, що застосування аскорбінової кислоти у високих дозах може змінювати деякі лабораторні показники (глюкози у крові, трансаміназ, сечової кислоти, креатиніну). Одночасний прийом аскорбінової кислоти з лужним питтям зменшує її всмоктування, тому не слід запивати лікарський засіб лужною мінеральною водою. Не приймати лікарський засіб з гарячими напоями (особливо кавою), алкоголем. Не рекомендується приймати лікарський засіб наприкінці дня, оскільки аскорбінова кислота має легку стимулюючу дію. Не слід перевищувати рекомендовану дозу. При застосуванні препарату, як і інших полівітамінних препаратів, необхідна повноцінна білкова дієта, що сприяє кращому засвоєнню та обміну вітамінів, особливо водорозчинних.

Лікарський засіб містить лактозу, тому його не слід застосовувати пацієнтам зі спадковою непереносимістю галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.

Можливе забарвлення сечі у жовтий колір, що є цілком не шкідливим фактором та пояснюється присутністю у препараті рибофлавіну.

Через наявність у складі лікарського засобу барвника «Жовтий захід FCF» (Е 110) можливі алергічні реакції.

З обережністю призначати при ураженнях печінки, нирок, пептичній виразці шлунка і дванадцятипалої кишки в анамнезі, жовчнокам’яній хворобі, хронічному панкреатиті, цукровому діабеті, пацієнтам з новоутвореннями, схильністю до тромбоутворення та кровотеч (гемофілія, тромбоцитопенія, тромбоцитопатії).

Жінкам, які приймали високі дози ретинолу (понад 10000 МО), можна планувати вагітність не раніше ніж через 6—12 місяців. Це пов’язано з тим, що протягом цього часу існує ризик порушень розвитку плода під впливом високого вмісту вітаміну А в організмі.

Можливе забарвлення сечі у жовтий колір, що є цілком нешкідливим фактором і пояснюється наявністю у лікарському засобі рибофлавіну. Піридоксин може провокувати виникнення вугрів чи вугрових шкірних висипів або посилювати їх прояви.

Оскільки препарат містить йод, особам із захворюваннями щитовидної залози слід проконсультуватися з лікарем щодо доцільності його застосування.

Не перевищувати рекомендовану дозу. Не рекомендується призначати препарат під час лікування іншими комплексами, що містять такі ж складові (вітаміни, мінерали, препарати женьшеню).

Не рекомендується комбінувати з препаратами вираженої тонізуючої дії.

Прийом алкоголю та чорного чаю знижує абсорбцію тіаміну. Вживання напоїв, що містять сульфіти (наприклад вино), підвищує розпад тіаміну.

Барвник жовтий захід FCF (E 110) може спричиняти алергічні реакції.

Приймати тільки за призначенням лікаря. У період вагітності застосування надмірних доз аскорбінової кислоти може призвести до розвитку її дефіциту та залежності у плода. Аскорбінова кислота проникає у грудне молоко.

Оскільки досліджень щодо безпеки застосування лікарського засобу у період вагітності або годування груддю не проводилося, не слід застосовувати препарат цій категорії пацієнтів.

Немає даних про те, що лікарський засіб може мати негативний вплив при керуванні автомобілем або роботі зі складною технікою, але водіям та операторам складних механізмів слід враховувати імовірність розвитку таких побічних ефектів, як запаморочення, сонливість, порушення зору.

Під час лікування слід дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом і при інших потенційно небезпечних видах діяльності, що потребують уваги та швидкості психомоторних реакцій.

Комплевіт® приймати під час їди, запиваючи достатньою кількістю води.

Дорослим та дітям віком від 14 років призначати по 1—2 капсули 1 раз на добу, курс лікування — 20 днів. При необхідності через 2 місяці проводити повторний курс (після консультації з лікарем).

Препарат призначати дорослим та дітям віком від 12 років. Застосовувати внутрішньо під час або після їди, бажано вранці або у першій половині дня. По 1 таблетці 1 раз на день протягом 1—2 місяців.

Лікарський засіб у даній лікарській формі не застосовувати дітям віком до 14 років.

Лікарський засіб не застосовувати дітям віком до 12 років.

Кислота аскорбінова є водорозчинним вітаміном, її надмірна кількість виводиться із сечею. Однак при тривалому застосуванні вітаміну С у великих дозах можливе пригнічення функції інсулярного апарату підшлункової залози, що вимагає контролю за станом цукру. Передозування може призвести до змін ниркової секреції аскорбінової та сечової кислот під час ацетилювання сечі з ризиком випадання в осад оксалатних конкрементів.

При передозуванні препаратом можуть спостерігатись диспептичні явища (нудота, блювання, діарея, біль в епігастрії), алергічні реакції (свербіж, шкірні висипання), зміни з боку шкіри і волосся, порушення функції печінки, головний біль, сонливість, в’ялість, гіперемія обличчя, дратівливість. У таких випадках прийом препарату припиняють. Терапія симптоматична.

При передозуванні можливе посилення проявів побічної дії, здуття живота. При передозуванні залізом можливі нудота, блювання, понос, біль у животі, гематемези, ректальна кровотеча, млявість, гостра судинна недостатність. Можуть також виникнути гіперглікемія та ацидоз. При тривалому застосуванні великих доз вітаміну С можливе пригнічення функції інсулярного апарату підшлункової залози, порушення функції нирок, підвищення артеріального тиску. При передозуванні екстрактом женьшеню може з’явитися порушення сну, гіпертензія, головний біль, прискорене серцебиття, біль у ділянці серця, депресія, зниження статевої активності.

Лікування: необхідно викликати блювання, подальше лікування симптоматичне.

З боку імунної системи: можливі реакції підвищення чутливості до компонентів лікарського засобу, включаючи анафілактичний шок, бронхоспазм, набряк Квінке.

З боку метаболізму і травлення: гіперкальціємія.

З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпертензія.

З боку системи кровотворення: гемоліз еритроцитів у пацієнтів з недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, порушення згортання крові.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, сонливість, порушення сну, підвищена збудливість, стомлюваність.

З боку органів зору: порушення зору, сухість шкіри/слизових оболонок очей.

З боку травного тракту: диспепсія, нудота, блювання, відрижка, біль у шлунку, запор, діарея, збільшення секреції шлункового соку.

З боку шкіри і підшкірної клітковини: висипання, кропив’янка, свербіж, почервоніння.

З боку нирок та сечовивідних шляхів: зміна кольору сечі, гіперкальціурія, кристалурія, глюкозурія.

Загальні порушення та порушення умов прийому: гіпертермія, дратівливість, гіпергідроз, припливи, що можуть супроводжуватися відчуттям серцебиття.

Під час тривалого прийому високих доз можуть виникати наступні побічні реакції.

З боку метаболізму і травлення: гіперурикемія, порушення толерантності до глюкози, гіперглікемія, порушення обміну цинку, міді.

З боку нервової системи: парестезії, судоми, анорексія.

З боку серцево-судинної системи: аритмії, артеріальна гіпотензія.

З боку системи кровотворення: еритроцитопенія, нейтрофільний лейкоцитоз.

З боку травного тракту: шлунково-кишкові порушення.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: втрата волосся, себорея, гіперпігментація.

З боку нирок та сечовивідних шляхів: порушення функції нирок, ниркова недостатність.

З боку гепатобіліарної системи: жовтяниця, жирова дистрофія печінки.

З боку кістково-м’язової системи: міалгія, міопатія.

Лабораторні показники: тимчасове збільшення рівня аспартатамінотрансферази, лужної фосфатази, лактатдегідрогенази, підвищення рівня сечової кислоти у крові, порушення електролітного балансу.

Можливі такі побічні реакції:

З боку імунної системи: алергічні реакції, включаючи анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк, гіпертермія.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: шкірні висипи, кропив’янка, свербіж, почервоніння шкіри, рідко — бронхоспазм.

З боку обміну речовин: зміни показників сечі, збільшення вмісту кальцію в крові та сечі, кальцидоз м’яких тканин, нирок, легень, судин.

З боку травного тракту: диспептичні розлади, нудота, блювання, біль у шлунку, відрижка, запор, діарея, збільшення секреції шлункового соку, печія.

З боку ендокринної системи: інгібується виділення пролактину.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, підвищена збудливість, безсоння, сонливість.

З боку серцево-судинної системи: підвищення артеріального тиску, тахікардія.

Інші: порушення зору, пітливість, можливе забарвлення сечі у жовтий колір, зниження згортання крові.

При тривалому застосуванні у високих дозах можуть виникнути: подразнення слизової оболонки травного тракту, гіперкальціємія, гіперкальціурія, аритмії, парестезії, периферична сенсорна нейропатія, гіперурикемія, кристалурія, зниження толерантності до глюкози, гіперглікемія, транзиторне підвищення активності аспартатамінотрансферази, лактатдегідрогенази, лужної фосфатази, порушення функції нирок, сухість і тріщини на долонях і ступнях, випадання волосся, себорейні висипи, тромбоцитоз, тромбоз, гемолітична анемія, гіперпротромбінемія, еритроцитопенія, нейтрофільний лейкоцитоз; у хворих із недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази кров’яних тілець — гемоліз еритроцитів.

3 роки.

3 роки.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 30 °С.

По 10 капсул у блістері; по 2 блістери в пачці.

По 10 таблеток у блістері, по 1 блістеру у коробці. По 30 або 60 таблеток у флаконі, по 1 флакону в коробці.

Без рецепта.

Без рецепта.

АТ «КИЇВСЬКИЙ ВІТАМІННИЙ ЗАВОД».

Юніфарм, Інк.

04073, Україна, м. Київ, вул. Копилівська, 38.

Юніфарм, Інк., 75 Прогрес Лейн, Вотербері, Коннектикут, 06705, США.